Побут

Кожен метр міста Вилкове нагадує вам про те ,що це місто на воді. Це яскраво виражено в особливостях місцевих тротуарів, в акуратно доглянутих берегах річки, в унікальних човнобудівних технологіях.

Тротуари

Вилково тротуари -кладки
Тротуари будують з дощок різної ширини, прямо на кордоні річки і берега. Їх ширина може бути різною від однієї вузької дощечки в глухих провулках, до метрових з можливістю промчать на мотоциклі. Місцеві звуть ці тратуари КЛАДКИ.

Дамби

Гребля дамби міста Вилково
У місті є традиція будувати примітивні дамби біля своєї ділянки, щоб річка не підмивала берег. Для цього використовують всі підручні матеріали лісоматеріал, метал, борти старого човна, зношену гуму тощо… Ці дамби тут називають ГРЕБЛЯ.

Вилківське суднобудування

 Човни Вилково
У всьому світі ,там де життя залежить від води, люди використовують свої унікальні плавзасоби, які підходять саме під їх воду. Вилкове також має свої традиції човнобудування. Відмінна риса вилківських човнів- це універсальність море-річка. Незважаючи на те ,що саме місто знаходиться на річці рибалкам часто доводиться бувати в морі і їхні човни готові прийняти цей виклик. Також на особливість плавзасобів впливає і традиційні види діяльності: рибалка і землеробство. Для рибалки треба легкий і швидкий човен, для фермера місткий. Загалом вилківське суднобудування балансує на межі стійкості в морі легкості на річці і місткості. Останнім часом туристи також стали помітно впливати на доглянутість “салону”.

Землеробство

Полуниця, виноград плантації
Землеробство підлаштовано під річку. Тут немає безкраїх полів і кілометрових лісопосадок. Кожен квадратний метр городу відвойований у річки і тому ідеально доглянутий. Неспроста вино і полуниця це візитна картка міста, ці культури тут навчилися вирощувати разом. Між широкими рядами виноградника традиційно висаджують вилківську полуницю. Саме тому справжні гурмани підкреслюють полуничний присмак в місцевому вині “НОВАК”. Полуниця у свою чергу має легкий присмак винограду, котрий яскраво відділяє її із усього полуничного розмаїття України.

Етнічне розмаїття

Вилково місто “Семи царів”, за 250-ти річну історію існування їм заправляли: Румуни і Молдовани, Руські та Українці, Османська імперія і Турки, матрос Желєзняк також бавив своїми ідеями. Таке етнічне розмаїття правителів відображено в назвах островів Кілімбейка і Анкудінове. Місцеві назви вітрів Пурьяс і Караель також випинають своє несловьянське походження.